American Petroleum Institute (API) ділить всі базові масла на V груп (далі трохи спрощено):

I - Мінеральні масла. Очищені розчинниками.

II - Мінеральні масла які пройшли додаткову гідрообробку.

III - Мінеральні масла піддані гідрокрекінгу. Глибоке очищення від небажаних домішок шляхом високотемпературної переробки нафти в присутності каталізаторів.

IV - Синтетичні базові оливи, одержувані, з так званого, попутного газу. Поліальфаолефіни одержувані шляхом синтезу. До нафти не мають відношення.

V - Всі інші масла. Сюди до речі входять масла рослинного походження. Естери або складні ефіри.

Так ось API не дає жодного документа, в якому було б чітко визначено, що таке синтетичне масло. Керуючись здоровим глуздом можна було б припустити, що якщо на каністрі написано слово «Синтетика» (на будь-якій мові) то це масло вироблено з масел четвертої групи. Але ні. Виробники масел вважають по-іншому. І вважають вони це з 3 січня 1999р коли Castrol в суперечці з Mobil зміг переконати таку Американську організацію як National Advertising Division (NAD) яка займається регулюванням рекламної діяльності, в тому, що слово «синтетика» це не технологічний термін, а маркетинговий. З тих пір виробники пишуть на каністрах буквально все що завгодно. В незалежності, що в цю каністру налито. Мають право. Очищене це мінеральне масло, або останнє покоління поліальфаолефінів з поліол естерами, на каністрі ви все одно швидше за все побачите напис «Synthetic». Такі справи.

Особливо іронічно це виглядає, коли одні шукають «напівсинтетику», інші «синтетику», треті «мінералку» і в підсумку купують однакові за складом олії. У більшості випадків масла III групи.

Японія, Китай, Сінгапур регулюють це питання на державному рівні. Всі Європейські, і Американські виробники вільні писати на своїх каністрах все, що завгодно маркетологам.

P.S .: Якщо кому цікаво, ось цей історичний документ: The Council of Better Business Bureaus, National Advertising Review Council, National Advertising Division Case # 3526 (03/01/99)